Лук’янівський цвинтар — один із найстаріших некрополів Києва, де історія оживає серед мовчазних пам’ятників і старовинних алей.
Закладений 1878 року на західній околиці міста, він став останнім притулком багатьох видатних людей. Зараз це Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник, у якому велика кількість поховань є пам'ятками історії та культури.
Тут відчувається вічність, в якій зупинився час, а кожен крок — це зустріч із минулим. Ми пройдемо серед вишуканих старовинних надгробків, пам'ятників і склепів та відшукаємо місця останнього спочинку тих, хто творив українську культуру, науку, мистецтво й державність.
Художники Олександр Мурашко та Федір Кричевський, Олександр Богомазов та Микола Пимоненко; «святий лікар» Феофіл Яновський, видатні терапевти Микола Стражеско та Василь Образцов; архітектор Павло Альошин та письменник Микола Зеров; Герої Крут, Олег Ольжич та Олександр Олесь — їхні неймовірні життєві шляхи створюють візерунок київської історії.
Прогулюючись алеями кладовища, ми відчуємо, як крізь камінь і тишу проростає пам’ять про людей, які жили та працювали, творили й кохали, страждали та боролися.